В Міністерстві культури України відбулося обговорення Концепції гуманітарного розвитку України до 2020 року
14 лютого 2012 р. відбулося спільне засідання Колегії Міністерства культури та Президії Національної академії мистецтв, присвячене обговоренню Концепції гуманітарного розвитку України до 2020 року.
Текст проекту Концепції гуманітарного розвитку України до 2020 року.749.51 KB
На виконання доручення Прем'єр-міністра України від 06.12.2011 р. № 57615/1/1-11 до протоколу від 29.11.2011 р. № 1-1/2815 за результатами засідання Громадської гуманітарної ради під головуванням Президента України Віктора Януковича Національна академія наук України доопрацювала проект Концепції гуманітарного розвитку України до 2020 року.
На Колегії в Мінкультури обговорювався проект Концепції, запропонований Національною академією наук після відповідного доопрацювання. У засіданні взяли участь: Володимир Горбатенко – заступник директора Інституту держави і права ім. В. Корецького; Андрій Єрмолаєв – директор Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України; члени президії Національної академії мистецтв; представники Адміністрації Президента України.
«Наше спільне засідання присвячене питанню державної ваги, – зазначив на початку Колегії Міністр культури України Михайло Кулиняк, – обговоренню проекту Концепції гуманітарного розвитку України до 2020 року. Представлений на ваш розгляд проект Концепції був розроблений фахівцями Національної Академії наук України спільно з Міністерством освіти, науки, молоді і спорту. Його призначення – стати основним стратегічним документом державної політики в гуманітарній сфері, котра охоплює культуру і мистецтво, міжетнічні та державно-конфесійні відносини, освіту, науку, охорону здоров'я, захист довкілля, проблеми молоді та гендерної рівності, розвиток громадянського суспільства тощо. Усі ці сфери мають розглядатися як єдина система, тож і державна стратегія для них має бути єдиною, цілісної і системною. Представлений сьогодні проект Концепції, після його розгляду заінтересованими органами виконавчої влади, науковими організаціями, має бути розглянутий громадською Гуманітарною радою при Президентові України».
Володимир Горбатенко поінформував, що проект Концепції був розроблений секціями суспільних і гуманітарних наук під загальним керівництвом віце-президента Національної Академії наук, академіка Валерія Гейца. «Була дуже велика полеміка щодо визначення параметрів цієї Концепції, – зазначив Володимир Горбатенко, – щодо визначення самого поняття «гуманітарного розвитку». Зрештою, ми зупинилися на тому, що визначили гуманітарний розвиток України як процес удосконалення суспільства шляхом наближення до потреб людини у всіх сферах суспільного життя, створення умов для максимального розкриття творчого продуктивного потенціалу і самореалізації кожної особистості. Метою Концепції ми визначили удосконалення суспільного середовища на засадах безпеки і стабільності, створення умов для функціонування демократичної культури, конкурентоспроможної і рівноправної серед культур інших народів світу, формування вільної, забезпеченої всіма можливостями для самовиявлення, фізично і духовно розвиненої особистості, яка живе у гармонії із собою та іншими людьми, природним середовищем і навколишнім світом».
Перший заступник Міністра культури Юрій Богуцький повідомив, що Український центр культурних досліджень, який знаходиться в управлінні Міністерства культури, та Інститут культурології Національної Академії мистецтв підготували пропозиції, які доцільно врахувати під час доопрацювання Концепції. «Потрібно також проаналізувати законодавчу і нормативну-правову базу галузі культури, практику її застосування і ввести підрозділ «Стан нормативно-правової бази», – підкреслив Юрій Богуцький, – оскільки можна розробляти різні пропозиції, але якщо законодавча база не дозволяє застосувати їх на практиці, будь яка новація не матиме шляхів реалізації. Деякі поняття у Концепції потрібно конкретизувати, наприклад, «міжконфесійні відносини» пропонуємо замінити на «державно-конфесійні», оскільки Конституцією України задекларовано, що церква відокремлена від держави. Отже, міжконфесійні відносини – це справа релігійних організацій, і саме від них залежить, яку конфігурацію стосунків між собою вони вибудують у межах українського законодавства».
Юрій Богуцький також вніс пропозицію від Інституту культурології – внести у проект Концепції наступну тезу: «Для України актуальним є творення нової системи культури на основі історико-культурних традицій українського народу та кращих зразків самоорганізації культурних систем сучасного світу».
«У нас є проблема самоорганізації, – додав Юрій Богуцький, – особливо, громадянського суспільства. Якщо подивитися на приклади інших країн, ми побачимо, як культурні системи саме через велику спроможність до самоорганізації досягали великих успіхів у своїй державі – і врешті-решт, ця держава завдяки самоорганізації виходила на високій рівень саморозвитку, завдяки чому починала впливати на інші держави. Тому культурна система країни у широкому розумінні слова має тяжіти до самоорганізації. Які механізми має розробити для цього держава – це також необхідно продумати».
Юрій Богуцький зауважив, що у мистецькій складовій проекту Концепції пропущено таку традиційну діяльність людини, як аматорство та художня самодіяльність: «Як би нам не здавалося, що все це – відголоски радянського минулого, самодіяльна творчість є елементом розвитку громадянського суспільства. Ми багато втратимо, якщо не врахуємо цю складову, адже багато імен професійної української культури вийшло саме з самодіяльного художнього мистецтва».
«Ми маємо максимально врахувати у цій Концепції стимули до конкретних практичних дій, – оскільки це не той документ, який має бути схвалено лише для вчених-теоретиків», – наголосив у кінці свого виступу Юрій Богуцький.
Президент Національної академії мистецтв Андрій Чебикін так само підкреслив необхідність визначення механізмів реалізації положень Концепції. «На її основі, – сказав Андрій Чебикін, – мають бути розроблені державні програми – по театральному мистецтву, науковій експертизі пам'яток архітектури, сучасному мистецтву тощо. Також у проекті Концепції потрібно підсилити позиції по творчим спілкам та творчим колективам».
Директор Інституту проблем сучасного мистецтва, віце-президент Національної академії мистецтв Віктор Сидоренко наголосив на необхідності доповнення проекту Концепції розділом про сучасне мистецтво.
Колегія Міністерства культури постановила в цілому підтримати проект Концепції з урахуванням висловлених під час обговорення зауважень та пропозицій, які в узагальненому вигляді будуть подані Національній Академії наук Українським центром культурних досліджень та Інститутом культурології Національної Академії мистецтв.
Постійна адреса статті: http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/272807
